Забруднення водойм є однією зі складових глобальної екологічної проблеми, яка з кожним роком набуває все більших масштабів. Упродовж десятиліть якість водних ресурсів в Україні лише погіршувалася. На це вплинув цілий ряд причин:
 
- відсутність дієвого екологічного законодавства;
- кліматичні зміни;
- забруднення водойм промисловими та побутовими відходами та продуктами сільськогосподарської діяльності;
- використання фосфатовмісних миючих та пральних засобів;
- не відповідність можливостей очисних споруд, побудованих ще в минулому столітті, сучасному вкрай незадовільному стану водойм.


 
Сьогодні наше місто унаслідок погіршення екологічного стану водосховищ Відсічного та Денишівського, які забезпечують 100% водо-господарських потреб житомирян, стикнулося з кризовим станом водокористування. Насамперед це пов’язано з різким підвищенням рівня марганцю у літній період: підвищення температури повітря зумовлює нагрівання води, унаслідок якого зростає кількість марганцю у ній.
Так, станом на 15 липня у воді водосховища цей показник сягав 3,86 мг/л. До слова, у період з 2002 по 2020 р. найвищий рівень марганцю становив 2,45 мг/л (2003 р.).




Тільки-но підвищується цей показник у воді водосховища — відразу погіршуються органолептичн
і характеристики води, зокрема її забарвленість та каламутність саме тому вода, яка тече з наших кранів, має жовте забарвлення.





 
Окрім того, виконавши моніторинг одного з найважливіших показників, який засвідчує ступінь забруденості води у річках, - ХСК, ми побачили дуже невтішну тенденцію - з кожним роком наші річки все більше “задихаються” від нестачі кисню внаслідок евтрофікації водойм. У поверхневі води разом із неочищеними стоками, продуктами господарської діяльності людей, надходить велика кількість органічних і неорганічних речовин, які потребують великої кількості кисню для окиснення. Високе значення хімічного споживання кисню (ХСК) “говорить” нам про те, що нашим річкам дедалі важче справлятися із забрудненнями, рибам у водоймах дедалі важче виживати. Якщо у 2015 році цей показник у воді нашого водосховища дорівнював 23,6 мгО2/дм2, то за 3 роки він виріс утричі і вже у 2018 році сягнув позначки 67,5 мгО2/дм2.. При цьому, згідно з нормативним документом, ХСК має становити не більше 15 мгО2/дм2. для води водних об'єктів в пунктах господарсько-питного водопостачання та не більше 30 мгО2/дм2 для води водних об'єктів призначених для купання та відпочинку населення.


 
Наше підприємство робить все можливе задля того, аби боротися із високим рівнем марганцю у питній воді, яка транспортується до осель житомирян. Щоб очистити воду до норм, встановлених ДержСаНПіном, ми:

- збільшили кількість досліджень та здійснюємо водозабір відповідно до результатів аналізів проб води: обираємо або береговий, або ж русловий водозабір (враховуючи результати досліджень води на марганець з обох локацій);
- максимально збільшили кількість реагентів та хлору для очищення води;
- збільшили кількість промивок споруд водопідготовки;
- використовуємо активоване вугілля в процесі водопідготовки;
- триває процес реконструкції очисних споруд води, а нова технологія очищення води, яка буде запроваджена після введення їх в експлуатацію, буде відповідати вимогам часу та дозволить реагувати на виклики, пов’язані з кліматичними змінами та надмірним шкідливим антропогенним навантаженням на водойми.
 
Однак, аби повернути здоров’я водоймам має бути реалізований ряд заходів, які включають зниження промислового та сільськогосподарського забруднення, обмеження використання мийних засобів з вмістом фосфору і заходи з відновлення гідрологічного режиму в межах усієї річки Тетерів. Задля вирішення проблеми з високим рівнем марганцю насамперед має бути налагоджений ефективний процес очищення русел р.Тетерева та водосховищ.