Від редакції
Аналізуючи стан реформ, інвестиційного клімату, взаємодію суб’єктів господарювання, зібрали кілька успішних прикладів трансформації підприємств водоканалів, які, долаючи труднощі, прагнуть бути стейкхолдерами зелених змін сфери.


АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ

Варто розпочати з окреслення суттєвої проблеми, яка досі не обговорювалася на серйозному рівні, це — ПРОМИВНІ ВОДИ.

«На водопровідних станціях в Україні застосовується класична схема реагентної очистки води з відстоюванням та фільтруванням. Промивні води відстійників та фільтрів скидаються у поверхневі джерела водопостачання без додаткового очищення. Будівництво очисних споруд для промивних вод на водопровідних станціях дозволить мінімізувати, або ліквідувати повністю процес скидання стоків у водойми через очистку, впровадження технології повторного використання промивних вод (замкнений цикл), а також системи утилізації осаду» — прокоментував президент Асоціації «Укрводоканалекологія», генеральний директор ПрАТ «АК «Київводоканал» Дмитро Юрійович Новицький.

Крім покращення екологічної ситуації ми матимемо економію водних ресурсів.

Не менш критичним фактором забруднення довкілля слугують СТІЧНІ ВОДИ, їх транспортування та очистка.

За даними Нацдоповіді про якість питної води за 2017 рік, рівень каналізування міст в Україні складає 95 %, смт — 61 %, сіл — лише 2,5 %. В українських селах та смт досі практикуються вигрібні ями, а в багатьох випадках і їх відсутність (відкрита дефекація), яка є причиною забруднення ґрунтів та водоносних горизонтів. Ситуація погіршується ще й проблемою недобросовісних асенізаторів, які, викачавши вигрібну яму, зливають стічні води в найближчих посадках, водой мах, пустирях. Маємо яскравий приклад у Київській області, де масштаби будівництва багатоповерхових житлових будинків зростають щороку, а централізована каналізація відсутня. Тому на рівні держави має бути прийнята програма будівництва централізованих каналізаційних мереж та невеликих очисних станцій, в першу чергу — у сільській місцевості.

У багатьох випадках виходом із ситуації повинні стати локальні очисні споруди (ЛОС). Це стосується не тільки місцевостей, де немає очисних станцій, а й промислових об’єктів, які скидають у каналізацію стоки з перевищенням концентрації забруднюючих речовин. За відсутності, наприклад, у Києві прийнятих правил стічних вод екологам обмежують доступ на промислові підприємства, унеможливлюючи належний контроль за їх діяльністю.

На історичному САМІТІ ООН У 2015 РОЦІ Було затверджено новий Порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 року та 17 Глобальних цілей, які стосуються найбільш важливих економічних, соціальних, екологічних та управлінських проблем нашого часу. Тема води та каналізації, як обов’язкових передумов здоров’я та цивілізації, є наскрізною та охоплює багато із Цілей сталого розвитку, особливо це виражено в Цілі № 3 «Забезпечення здорового способу життя та добробуту людей будь-якого віку» та Цілі № 6 «Забезпечення наявності та раціонального використання водних ресурсів і санітарії для всіх».

Ще один аспект проблеми стічних вод — якість їх очистки. Всі очисні споруди в Україні були збудовані 50–70 років тому. Варто зауважити, що ефективний строк їх експлуатації — 50 років.

Крім високого ступеня зношеності, очисні станції водоканалів технологічно не здатні очищувати воду від забруднень, яких ще не було за часів їх проектування.

Наразі триває реконструкція найбільшої очисної станції в Україні і однієї з найбільших в Європі — Бортницької станції аерації (Київ). Реконструйовані каналізаційні очисні споруди без ліній обробки осаду в Івано-Франківську, Кременчуці, Запоріжжі, частково в Чернігові. Триває реконструкція у Львові та Миколаєві. Планується реконструкція КОС в Житомирі та Тернополі.

Проте переважна більшість станцій продовжує працювати на зношеному обладнанні із застарілими технологіями через брак фінансування. Головне джерело фінансування для водоканалів — це ТАРИФ. Якщо тариф економічно необґрунтований — водоканали не мають фінансових можливостей для змін.

«Основна проблема, пов’язана з тарифом, — це зволікання процедури його корегування. Водоканали не в змозі оперативно реагувати на ринок електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, реагентів, зарплат тощо. Також питання тарифів є політичним і часто вирішується в «ручному режимі» залежно від політичної кон’юнктури.

Окрім коштів, передбачених інвестиційними програмами, варто звернути увагу на можливості фінансування проектів реконструкції та модернізації за рахунок міських та державних бюджетів, міжнародних фінансових організацій на певних умовах, а також втілення RAB-регулювання, яке дозволить вкладати кошти внутрішнім інвесторам», - наголосив Дмитро Юрійович.

Ще одна проблема, яка може перетворитися на кризу, — це ПРОБЛЕМА КАДРІВ.

З одного боку, країна відчуває нестачу кваліфікованих фахівців через масову трудову міграцію та відсутність якісної системи підготовки нових спеціалістів. Критична ситуація з кадрами у водопровідній галузі склалася через низку причин: мізерна оплата праці, слабкий соціальний пакет, низька престижність професій.

Вирішення кадрового дефіциту можливе лише завдяки спільним зусиллям держави, водоканалів, навчальних закладів та громадських організацій.

Фінальним акордом для реанімації водної галузі України має слугувати СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ВОДОКАНАЛІВ. Водоканали та асоціація «Укрводоканалекологія» півтора року присвятили розробці концепції та вкотре звертаються до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства з проханням прискорити розробку Національної стратегії розвитку систем водопостачання та водовідведення і запропонувати її на затвердження депутатам Верховної Ради. Ця Стратегія буде дороговказом для водоканалів і стане сигналом для міжнародних інвесторів, які готові фінансувати проекти з реконструкції та модернізації інфраструктури.

ПРИКЛАД КП «БЕРДЯНСЬКВОДОКАНАЛ»

Ренесанс на межі декадансу
Протягом останніх років Бердянський водоканал переживає «епоху Відродження», балансуючи при цьому на межі економіко-екологічного колапсу. З одного боку — активно залучається інвестування для модернізації мереж та обладнання, з іншого — мережі та обладнання зараз настільки зношені, що потрібні суттєві капіталовкладнення для їх оновлення.

За останні три роки адміністрації КП «Бердянськводоканал» БМР вдалося практично неможливе: здійснено заміну понад п'яти тисяч метрів водогону і близько тисячі метрів каналізаційних мереж, оновлено 45 одиниць насосного обладнання.

«За рахунок модернізації обладнання за рік ми знизили витрати на електроенергію на 800 тис. кВт. На жаль, зайві 400 тис. кВт довелось витратити на усунення глобальної аварії на колекторі, яка сталася в січні-лютому поточного року. Як відомо, у нас обрушився понад кілометр ділянки колектора, прокладеного на початку 2000-х років». — зауважив директор КП «Бердянськводоканал» Олександр Македонський.

За кілька років вдалося реалізувати великий проект з прокладання гілки резервного напірного колектора. Діюча магістраль, яка була прокладена на початку 70-х ХХ століття, перекачує більшу частину стоків з густонаселених мікрорайонів міста для транспортування їх на очисні споруди. За час експлуатації вона вичерпала свій віковий ресурс, і будь-яка аварія тут загрожувала екологічною катастрофою.

На даний момент покладено 1861 погонний метр трубопроводу, побудовано камеру гасіння і камеру перемикання. Вартість всіх етапів робіт — понад 37 млн грн, які для реалізації проекту виділили з державного та обласного екологічних фондів.

Завдяки тому що Бердянськводоканал став учасником Загальнодержавної цільової програми «Питна вода України», на підприємстві з'явилася нова гіпохлоритна установка. Тепер водоканал не залежатиме від постачальників гіпохлориту, а установка забезпечить автономну роботу системи знезараження питної води.

«Підприємство зробило серйозний ривок в оновленні своїх мереж, обладнання та скороченні втрат. Загалом вжиті заходи ведуть до поліпшення якості послуг водопостачання та водовідведення», — наголосив Олександр Македонський.

ПРИКЛАД. ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА»

Одержимі ідеєю чистої води

Чиста, якісна питна вода, що не має негативного впливу на здоров'я людини, — це одна з найактуальніших світових проблем сьогодення. Тому головним завданням в роботі підприємства «Білоцерківвода» було й залишається забезпечення споживачів якісною питною водою.

Останні чотири роки підприємство використовує в очищенні питної води сучасний реагент-перманганат натрію. Перманганат натрію (торгова марка Carusol) — окиснювач, що застосовується для обробки питної води. Він забезпечує ефективне видалення заліза та марганцю, нейтралізує присмаки та запах (дезінфікує), видаляє побічні продукти, зменшує вміст радію та усуває забарвленість води. Успішно використовується в галузі водопостачання в багатьох країнах світу.

«Основна мета нашої роботи — питна вода європейської якості, — каже генеральний директор ТОВ «Білоцерківвода» Тетяна Бойко. — Тому з самого початку всі кроки в роботі підприємство робить для того, щоб кожен з наших споживачів вживав воду прямо з під крану. І це не мрії або фантазії. Ми кожного дня йдемо в даному напрямку крок за кроком».

Ще одним кроком в напрямку поліпшення якості питної води є реконструкція фільтрів.

«Ми постійно працюємо над покращенням якості води, тому за останні роки підприємство здійснило заміну та реконструкцію водопровідних мереж та обладнання, — розповідає директор технічний ТОВ «Білоцерківвода» Олексій Пахольчук. — При виконанні реконструкції фільтрувальної станції ми одні з перших в Україні застосували технологію полімер-бетонної дренажно-розподільчої системи у швидких фільтрах водопровідних очисних споруд м. Біла Церква. Це дозволило у декілька разів підвищити якість очистки за рахунок збільшення часу для відстоювання води та кращого осідання органіки. Крім того, нова технологія дозволила значно заощадити витрати води для обслуговування дренажної системи».

Що таке швидкі фільтри?

Швидкі фільтри застосовуються в технологічному процесі очистки води на водопровідних очисних спорудах м. Біла Церква для фільтрування піднятої з р. Рось води. Швидкі фільтри являють собою залізобетонні споруди, завантажені піщано-гравійним шаром, через який фільтрується річкова вода, та обладнані склопластиковими трубчатими дренажно-розподільчими системами.

Фільтрація із застосуванням швидких фільтрів є важливою ланкою технологічного процесу очистки води на водоочисних спорудах для забезпечення нормативних показників якості питної води. Тому удосконалення роботи фільтрів є невід’ємною складовою модернізації підприємства.

  
Швидкі фільтри до реконструкції
Швидкі фільтри після реконструкції

Окрім поліпшення якості води модернізація фільтрів дала значний енергозберігаючий ефект, завдяки чому стало можливо стабілізувати тариф для споживачів.

Наступні кроки
На сьогодні технічний стан внутрішньобудинкових мереж є вкрай незадовільний — вони значно погіршують вже очищену воду. Ця проблема завдає шкоду й водоканалу, й споживачам. У старих трубах вода повторно забруднюється із-за корозії і відкладень на стінках труб. Тому питання відповідальності за стан внутрішньобудинкових мереж та їх заміну залишається нагальним. Сподіваємось, що незабаром ситуація зміниться на краще і мешканці міста зможуть пити якісну воду прямо з-під крану.

ПРИКЛАД. КП «ЖИТОМИРВОДОКАНАЛ»

Комплексна екомодернізація – крокуємо у ногу з часом!

У період з 2018 по 2020 рік фахівці Житомирського водоканалу разом із німецькими та австрійськими колегами реалізовують три колосальні проекти реконструкції, завдяки фінансовій підтримці від Світового банку. Житомирський водоканал було збудовано у 1898 році, за цей час лише частково проводились заміни елементів обладнання. Зазвичай реконструювались лише ті частини, які виходило зі строю. Тому необхідність реконструкцій систем полягає, перш за все, у зношеності старого обладнання, а також застарілих технологій, які на сьогоднішній день мають низьку ефективність та високу енергоємність у використанні.

1. Реконструкція очисних споруд каналізації

Це комплекс ОСК № 2, який раніше належав заводу «Хімволокно». Переваги у виборі цього об’єкту полягають, в першу чергу, у його віддаленості від міста. При подальшій експлуатації комплекс очисних споруд не доставлятиме дискомфорт мешканцям Житомира. По-друге, площадка ОСК №2 досить велика, тому після завершення реконструкції підприємство матиме можливість побудувати на території завод по виробництву електроенергії з біогазу, який видобувають із переробки ілу на очисних спорудах.

Завдяки реконструкції очисних споруд підприємство зможе подолати проблеми, пов’язані із видаленням фосфатів, якісної очистки стічних вод, економії електроенергії, а також економії бюджетних коштів за рахунок створення однієї сучасної очисної системи замість існуючих двох.

2. Реконструкція водоочисних споруд

Оскільки наявні очисні споруди на сьогоднішній день фізично застаріли і вже не в змозі очистити воду з річки Тетерів, фактично Житомирводоканал стає на шлях будівництва нового очисного комплексу. Потужність очисних споруд каналізації після реконструкції складатиме 60 тис м3 на добу.

Після реконструкції вода з-під крану стане значно кращої якості завдяки технологіям, які застосовуватимуться на оновленому очисному комплексі. Потужність очисних споруд води після реконструкції складатиме 75 тис. м3 на добу.

3. Реконструкція основних магістральних мереж

В рамках цього проекту КП «Житомирводоканал» проведе заміну 10 км водогінних мереж великого діаметру. Також підприємством передбачається заміна дюкерних переходів (труб, які пролягають під водою річки Тетерів були закладені ще у 70-80 рр.). Наразі стан дюкерних переходів незадовільний. Трубопроводи є частково не герметичними, тому вода має додаткове забруднення.

Варто зауважити, що реконструкція дюкерних переходів досить складна, з огляду на розташування труб, та є найкоштовнішою частина усього проекту, оскільки до матеріалів висуваються підвищені вимоги.

Усі три проекти реалізовуватимуться Житомирводоканалом одночасно!

ПРИКЛАД. КП «КРЕМЕНЧУКВОДОКАНАЛ»

Впровадження централізованого приймання стічних вод від асенізаційної техніки

На сьогодні питання несанкціонованого скиду стічних вод асенізаційною технікою на мережах водовідведення є нагальним як у Кременчуці, так в усіх містах України. Неконтрольований злив на самопливних ділянках мереж водовідведення, у дренажні канали або взагалі на відкриті ділянки місцевості призводить до руйнування будівельних конструкцій колодязів та розповсюдження неприємних запахів каналізаційного походження. Проте ДБН «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди» та «Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» вимагають здійснювати приймання рідких побутових відходів (які зберігаються у вигрібних ямах) від неканалізованих районів через зливальні станції.

Для усунення цих проблем та вирішення питання наприкінці 2016 року була розроблена проектно-кошторисна документація на встановлення 3-х модульних зливальних станцій у місті Кременчузі: двох станцій для обслуговування лівобережної частини міста та однієї для надання послуг у правобережній частині Кременчука.

У 2018 році вперше в Україні за підтримки міської влади була встановлена перша автоматизована зливальна станція «FEKO+» на майданчику станції перекачування стічних вод № 17. Це дозволило впорядкувати приймання стічних вод від асенізаційної техніки у лівобережній частині міста. Модульна установка являє собою контейнер, в якому розташоване технологічне обладнання. Така конструкція запобігає розповсюдженню неприємних запахів та працює в автоматичному режимі. Крім насосного обладнання та витратоміра у станції змонтовано вимірювальний модуль якості стічних вод. Оснащення дозволяє оцінювати якість води, що приймається станцією.

Наступні кроки
Наступним етапом реалізації проекту «Облаштування місць для приймання рідких нечистот від асенізаційних машин на каналізаційних насосних станціях» є встановлення ще 2-х подібних зливальних станцій: на СП-1 — для зменшення навантаження та встановлену зливальну станцію на СП-17 та на Крюківських очисних спорудах — для контрольованого прийому стічних вод у правобережній частині міста.

ПРИКЛАД. МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ»

Крокуючи в Європу

У 2010 році Україна підписала фінансову угоду з Європейським інвестиційним банком про кредит на суму більше 15 мільйонів євро для реалізації пілотного проекту реконструкції систем очищення стічних вод у Миколаєві. В рамках цієї кредитної угоди МКП «Миколаївводоканал» має одержати більше 5 мільйонів євро грантової допомоги від мультидонорського фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та навколишнього середовища Е5Р на модернізацію і реконструкцію інфраструктури підприємства.

Першого червня поточного року делегація Європейського Союзу офіційно відкрила Європейський тиждень сталої енергетики в Миколаєві. Представники Європейського Союзу відвідали об’єкти МКП «Миколаївводоканал» де вже проведена реконструкція за кредитні кошти, а також ознайомились з планом подальшої роботи з оновлення систем водопостачання та водовідведення міста.

Співпраця з Європейським інвестиційним банком та фондом Е5Р — це результат вдалого менеджменту на підприємстві та значний крок уперед для всього міста. Європейські партнери зацікавлені у продовженні роботи по модернізації підприємства з метою покращення енергоефективності.

За отримані кошти підприємство реалізувало модернізацію будівлі решіток, піскоуловлювачів та приймальної камери Галицинівських очисних споруд каналізації, яка тривалий час була аварійною.

Реконструкція та впровадження систем енергоефективності покращили якість механічної очистки стоків, автоматизували процес та створили комфортні умови для роботи персоналу.

За отримані кошти вже прокладено 1,5 кілометра каналізаційних колекторів, чим не допущено масштабних аварій та негативних наслідків для довкілля. Замінено обладнання лабораторії питної води та придбано спеціалізовану техніку, яка вкрай необхідна для стабільної роботи підприємства. За цей час відпрацьовано 12 контрактів, але попереду ще дуже багато роботи.

Наступні кроки
Серед подальших завдань підприємство вбачає реконструкцію аеротенків, блоку повітродувок, блоку зневоднення мулу, двох первинних відстійників, двох вторинних відстійників, насосних станцій перекачування мулу, електрообладнання та систем автоматизації Галицинівських очисних споруд каналізації. Окремо заплановано будівництво нових елементів очисних споруд, а саме: блоку обробки мулу та блоку його тимчасового зберігання, а також додаткового блоку мікрофільтрації стічних вод на виході з очисних споруд.

ПРИКЛАД. СУМСЬКИЙ КП «МІСЬКОВОДОКАНАЛ»

У співпраці з НЕФКО підприємство планує здійснити часткову реконструкцію очисних споруд

Фахівці КП «Місьководоканал» разом із представниками Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) та експертами проектної організації ТОВ «Промсистеми» розпочали підготовку до реалізації проекту «Модернізація та реконструкція системи водовідведення у м. Суми».

«Фінансова міжнародна організація планує виділити майже 2 млн. євро на реконструкцію міських очисних споруд. Проте вона не готова фінансувати діяльність промислових підприємств міста Суми, які не вважають за потрібне дотримуватися зобов’язань щодо скиду стічних вод до каналізаційних систем. Підприємства перевищують встановлені нормативи скиду, не вживають жодних заходів з попередньої очистки, тим самим покладаючи все навантаження на міські очисні споруди», — зауважив представник НЕФКО Сергій Зима.

Наступні кроки

Серед першочергових заходів модернізації очисних споруд сумського водоканалу — розробка та погодження представниками НЕФКО технічного завдання на реконструкцію третьої та четвертої черги з модернізацією пісколовок, первинних та вторинних відстійників, споруд аерації та мулонасосної станції.

Проектом передбачено співфінансування не менше 10 %.

«Наша мета не лише екологічна, а й економічна. Необхідно оптимально використати кошти, щоб не тільки здійснити реконструкцію задля забезпечення належної очистки стічних вод, але й досягти ефекту економії, не перевитрачаючи електроенергії. Також актуальним залишається питання утилізації надлишкового мулу, або його можливого використання як добрива у сільськогосподарському виробництві», — зазначив директор КП «Міськводоканал» Анатолій Сагач.

Щодоби очисні споруди, які експлуатує КП «Міськводоканал», очищують до 40 тис. м3 стічної води. За попередніми підрахунками, загальна вартість їхньої повної реконструкції сягає 700 млн гривень.

ПРИКЛАД. «ТЕРНОПІЛЬВОДОКАНАЛ»

Розпочинає масштабну реконструкцію очисних споруд

Відповідальне ставлення до довкілля — один із пріоритетних напрямів діяльності Тернопільського водоканалу.

Зокрема, для нагляду за експлуатацією системи водовідведення споживачів, контролю за якісним складом стічних вод, що скидаються у каналізаційну мережу Тернополя, на водоканалі створено спеціальну інспекцію промислового водовідведення. Серед її основних завдань — контроль якості стічних вод споживачів; розроблення та контроль за дотриманням вимог до локальних очисних споруд підприємств, оснащення систем каналізації споживачів та до якості стічних вод, які приймає міська каналізація; роз’яснювальна робота щодо встановлених вимог та обмежень і технологічних можливостей очисних споруд тощо.

За рахунок екологічних коштів інвестиційних програм підприємство модернізувало й оптимізувало технологічний процес очищення. Завдяки цьому вдалося замінити металоконструкції на первинних і вторинних відстійниках, системи аерації в аеротенах, модернізувати нагнітачі повітря, оптимізувати перерозподіл вхідних стоків між спорудами тощо.

Для реалізації комплексної реконструкції каналізаційно-очисних споруд керівництво спрямувало свої зусилля на участь у проекті «Розвиток міської інфраструктури-2», що фінансується коштом Світового банку. У рамках проекту вже закуплено сучасне обладнання для лабораторії водовідведення. Іншим контрактом передбачено реконструкцію каналізаційних очисних споруд (КОС) з будівництвом цеху обробки мулу продуктивністю 50000 м3/добу.

Масштабний проект суттєво підвищить ефективність механічного та біологічного очищення стоків. Зокрема, для зменшення впливу пікових навантажень в період дощів передбачено будівництво накопичувального резервуару об'ємом 5000 м3. Планується будівництво нової приймальної камери, будівлі решіток, аерованих піскоуловлювачів й системи промивання та зневоднення відходів та піску, реконструкція чотирьох первинних радіальних відстійників та будівництво нового — передумови для повної реконструкції механічної стадії очищення. Також запланована реконструкція шести секцій аеротенів та будівництво двох нових. На стадії біологічного очищення використовуватиметься технологія біологічного видалення азоту і фосфору.

У рамках проекту відбудеться реконструкція та будівництво вторинних радіальних відстійників, реконструкція хлораторної станції з використанням змішаних оксидантів для знезараження очищених стічних вод, заміна насосного обладнання та будівництво цеху обробки осадів. З метою забезпечення безперебійного енергопостачання буде збудовано нову компресорну станцію з установкою резервної дизельної електростанції, трансформаторні підстанції, а також замінено всі кабельні лінії та технологічні комунікації.
КОС планують оснащити системою для управління технологічного процесу на основі SCADA-системи з інтеграцією в загальну SCADA-систему підприємства.

Завершити реконструкцію КОС заплановано восени 2020 року.

ПРИКЛАД. КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ»

Підвищення надійності каналізаційних колекторів

На сьогодні каналізаційне господарство м. Харкова — єдиний у місті технологічний виробничо-господарський комплекс із приймання, перекачування і очищення стічних вод.

У період із 1970 до 1990 років у місті було побудовано близько 56 км тунельних колекторів та 83 шахти завглибшки від 15 до 55 м. Їх будівництво у більшості випадків здійснювалося з бетону та залізобетону, які схильні до руйнування внаслідок впливу багатьох факторів і, в першу чергу, корозії. Крім того, термін експлуатації таких матеріалів — приблизно 50 років, а з моменту зведення деяких ділянок минуло набагато більше часу. Значна частина каналізаційних колекторів нині повністю вичерпала свій амортизаційний ресурс.

Це свідчить про необхідність вжиття термінових заходів з дослідження умов експлуатації каналізаційних мереж і проведення ефективних ремонтних робіт з метою уникнення екологічної та соціальної катастроф.

В період 2018–2019 років силами комплексу «Харківводовідведення» КП «Харківводоканал» виконано роботи з санації даного колектора Ø 1500 мм (L = 601,5 п.м., вартість робіт — 6,8 млн грн за власні кошти підприємства).

Кожна аварійна ситуація на тунельних колекторах своєрідна і потребує застосування нетривіальних організаційно-технологічних заходів відновлення стійкого функціонування централізованої розподільчої системи водовідведення. Для цього на підприємстві передбачено впровадження новітніх технологій ремонту: санація поліетиленовими трубами з подальшим заповненням міжтрубного простору бетоном; санація методом вставок; внутрішня обробка з торкретфібробетону і торкретбетону, армованого склопластиковою арматурою, і т. ін.


Відновлення тунелю з використанням поліетиленових труб

Наступні кроки
Фахівцями КП «Харківводоканал» розроблені та впроваджуються «Програма підвищення надійності тунельних колекторів системи водовідведення м. Харкова на 2016–2026 рр.», та «Заходи з підвищення надійності експлуатації тунельних колекторів і колекторів великого діаметру системи водовідведення м. Харкова». Повна їх реалізація передбачає реконструкцію системи тунельних колекторів з будівництвом додаткових шахт, що призведе до значного скорочення виникнення аварійних ситуацій та забезпечення стійкого функціонування та життєзабезпечення півторамільйонного мегаполіса.

ПРИКЛАД. КП «ЧЕРКАСИВОДОКАНАЛ»

Першим в Україні матиме очисні споруди промивних вод на станції очистки питної води

Забезпечення споживачів чистою водою, не зважаючи на плачевний стан водних ресурсів, вирішується за допомогою водопідготовки.

Але під час технологічного процесу очистки води утворюються відходи у вигляді промивних вод фільтрів і осаду відстійників, які без додаткової очистки скидаються у річку. За такою схемою працюють більшість водоканалів України.

Для вирішення цієї проблеми на території Дніпровської водоочисної станції (ДВС) розпочалося масштабне будівництво очисних споруд промивних вод вартістю майже 86 млн. грн. Подібного об’єкта не має жодне водопровідно-каналізаційне господарство в Україні!

Технологічний процес підготовки промивних вод передбачатиме усереднення промивних вод у резервуарі-усереднювачі, реагентну обробку, відстоювання у ламельних відстійниках, знезараження очищеної води, згущення та зневоднення осаду.

З ємності освітленої води очищена промивна вода подаватиметься у голову очисних споруд перед змішувачем. Знезараження очищеної води передбачено 6 % розчином гіпохлориту натрію.

Шламова вода подаватиметься на декантери, де відбуватиметься двостадійний процес згущення та зневоднення осаду, який буде вивозиться на полігон ТПВ.

Наступні кроки

Підприємство перейде на замкнутий цикл водопідготовки завдяки повторному використанню промивних вод у процесі виробництва питної води. Це дозволить повністю ліквідувати скид технологічних вод у Кременчуцьке водосховище, запобігти додатковому забрудненню річки та зменшити витрати на реагенти.

«Впровадження в життя такого екологічного проекту викликане найважливішим завданням сьогодення — збереженням природних ресурсів і захистом навколишнього середовища від техногенних забруднень, кількість яких зростає пропорційно ступеню розвитку цивілізації», — наголошує директор КП «Черкасиводоканал» Сергій Овчаренко.

Реалізовувати такий масштабний екопроект стало можливим за рахунок кредитних коштів Світового банку в рамках проекту «Розвитку міської інфраструктури 2». Підприємством було замовлено виготовлення проектної документації після чого оголосили тендер. Згідно укладеного договору завершити будівництво планується в лютому 2020 року, після чого водоочисна станція не скидатиме жодних забруднених стоків у найбільшу водну артерію України.

ПРИКЛАД. КП «ЧОРНОМОРСЬКВОДОКАНАЛ»

Подолання проблеми механічного зневоднення осадів стічних вод на каналізаційних очисних спорудах

Починаючи з 1977 року на каналізаційні очисні споруди «Чорноморськводоканал» надходять для очищення стічні води комунальної каналізаційної мережі міста Чорноморська. Головними етапами технологічного процесу очисних споруд є: приймання стічних вод;
- видалення сміття механічними решітками;
- видалення піску та інших мінеральних домішок в піскоуловлювачах;
- видалення органічних та неорганічних домішок в первинних відстійниках;
- біологічна очистка стічних вод в аеротенках;
- відділення активного мулу від очищеної води у вторинних відстійниках;
- складування осаду і мулу на мулових майданчиках.

Оскільки технологія очищення стічних вод і споруд КОС морально та фізично застаріли (42 роки експлуатації), підприємство вирішило модернізувати каналізаційні очисні споруди та долучилось до проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України».

Проведення реконструкції відбувається шляхом залучення коштів позики Європейського інвестиційного банку у сумі 19,00 млн євро на умовах фінансової угоди. В листопаді 2015 року по завданню Європейського інвестиційного банку, консультантами компанії Ramboll був представлений звіт з аналізу роботи КОС, в якому були запропоновані варіанти реконструкції споруд з використанням сучасних технологій очистки стоків.

На замовлення водоканалу було розроблено проект реконструкції приміщення складу хлору під цех механічного зневоднення осаду, у якому передбачено механічне зневоднення сирого осаду та надлишкового мулу за допомогою шнекового дегідратора.

У 2018 році за результатами проведеного тендера розпочалась реалізація цього проекту.

Побудовано ємність сирого осаду та мулу з насосною станцією. В приміщені складу хлору проведена повна реконструкція та встановлений шнековий дегідратор компанії «Екотон» зі станцією приготування і дозування флокулянта. Після зневоднення осаду його планується компостувати та використовувати як добрива під технічні культури.

Наступні кроки

Упродовж 2018–2019 рр. за кошти міського бюджету на КОС проведено заміну мулососа вторинного відстійника тамулошкребу первинного відстійника, а також підготовлено до заміни застарілу систему аерації першої секції аеротенку на більш сучасну дискову.

Також у проекті обладнання цеху механічного зневоднення осаду передбачена заміна застарілого насосного обладнання з перекачки сирого осаду та надлишкового мулу від існуючих насосних на сучасне обладнання компаній Wilo та Tapflo.

Джерело: http://ecolog-ua.com/news/pro-ekologichni-proekty-vodnogo-sektoru-ta-yih-realizaciyu-10-uspishnyh-prykladiv?fbclid=IwAR1BGXDScrnbIcveDqU8MWOT7ErREmA2Fwp3g7W2kDwRsflhRhxi0Zo7DVs