У Свято-Михайлівському кафедральному соборі Житомира п’ятого липня попрощалися із військовослужбовцем Збройних Сил України Віктором Муляром. Чоловік працював в комунальному підприємства "Житомирводоканал", а з перших днів повномасштабного російського вторгнення добровільно вступив до війська.



Віктор Муляр служив водієм у протитанковому підрозділі ЗСУ. Загинув 27 червня, виконуючи бойове завдання на сході України.
Труну із загиблим військовослужбовцем люди біля церкви зустрічали, стоячи навколішки.

 
Попрощатися із Віктором прийшов його побратим Микола.

"Він був щирою людиною. Часто ризикував, більше думаючи за інших, ніж за себе. Він загинув від кулі снайпера, яка влучила йому в голову. Ми сподівалися спасти його, але поки довезли до шпиталю, він перестав дихати. Він загинув як Герой", – каже Микола.

 
 
Віктору Муляру було 56 років. У загиблого воїна залишилися дружина та двоє синів.

"Він був дуже гарним чоловіком, – каже дружина Віктора Юлія. – Про все дбав. А коли сказали йти до війська, то одразу пішов. Він був відповідальною людиною, трудяга і планів у нього було багато. Дачу ми купили і планували далі її розширювати. Пам’ятаю, говорив, оце підемо, бабо, на пенсію і будемо тут все добудовувати, і будуть до нас онуки з’їжджатися. Дуже багато планів було".

 
 
Директорка житомирського міського центру соціальних служб Ольга Юрченко розповіла, що Віктор Муляр працював у комунальному підприємстві.
"Це – наш колега, працівник нашого комунального підприємства "Водоканал". І, на жаль, ми прощаємося з кращими із кращих. Вони йдуть із життя, мабуть для того, щоб ми їх не тільки достойно пам’ятали, а щоб була перемога за нами».

Джерело: Суспільне