Насправді бути українським водоканалом важко, але водночас — безмежно почесно, адже він має бути присутнім в житті кожної людини 24/7, бо саме наявність води в кранах і каналізування забезпечують розмірений ритм буднів і вихідних.
За, здавалося б, найпростішими щоденними ритуалами — відкриттям крана чи зливом унітаза — стоїть багаторічна, безперервна й часто виснажлива праця людей, які день у день створюють можливість їх здійснення, беручи на себе відповідальність за те, що має працювати без збоїв.
За кожною можливістю задовольнити базові людські потреби: змити із себе важкість дня, погратися з малюком у пінливі сніжки у ванні, помити посуд чи прибрати оселю, — стоять нічні виїзди, холодні траншеї, зварювальні шви, зроблені в дощ, мороз, сніг і спеку, а також люди, які, попри втому й складні умови, виконують свою роботу тут і тепер, бо знають: відкласти на завтра — неможливо.
Моє рідне підприємство, твоя історія — це роки наполегливої праці, яка не завжди помітна й майже ніколи не оцінена належним чином, але без якої місто не могло б дихати й жити повноцінно.
У цей день хочеться подякувати всім, хто працює там, де складно, незручно й часто невдячно, хто бере на себе тягар відповідальності та, залишаючись у тіні, щодня робить місто живим.
З Днем народження, Водоканале, підприємство, що живе у ритмі міста, працює без пафосу, але з гідністю й доводить, що справжня важливість — у щоденній невидимій праці!
