Україна взяла на себе зобов'язання впровадити європейські вимоги до питної води. Виконуючи цю умову, Міністерство охорони здоров'я розробило радикально жорсткі санітарні правила (СанПіН), які повинні набрати чинності з 1 січня 2022 року Більшість водоканалів в Україні працюють на застарілому обладнанні. В умовах відсутності належного державного фінансування, тарифів, які мінімум в п'ять разів нижче європейських, вони не зможуть виконати жорсткі вимоги. В результаті, підприємствам доведеться або зупиняти подачу води в будинки Українців, або підвищувати тариф на холодну воду в десять разів, в середньому до 150 грн за кубічний метр.

Яка вода тече в Україні з кранів
Чинні в Україні санітарні норми для питної води (водопровідної "з крана", фасовано ї"бутильованої", води з бюветів, пунктів розливу, колодязів і джерел) СанПіН 2.2.4-171-10 не змінювалися з 2010 року і містять суттєві розбіжності з європейськими нормами, описаними, зокрема, в директиві 98/83/ЄС. Україна зобов'язалася імплементувати директиву ще у 2014 році, ратифікувавши Угоду про асоціацію з ЄС. Основні розбіжності в документах полягають у переліку регламентованих показників безпеки та якості питної води, їх нормативах, правилах організації відбирання проб для визначення якості, самому порядку оцінки якості за "індикаторними" показниками, інформуванні споживачів щодо стану питного водопостачання та якості питної води.

"Це не означає, що вода, яка тече сьогодні з кранів, непридатна для пиття або погана. У жодному разі! Вона безпечна і, зокрема, в Києві, вона одна з найкращих. Я сам п'ю воду з-під крана і готую на ній їжу і чай. Нескладного фільтра для захисту від суспензій, які можуть проскочити з водопровідною водою, достатньо", - сказав 112ua.tv директор Асоціації "Укрводоканалекологія" Олександр Шкінь.

Але, безперечно, вода в Україні не така хороша, як в Європі, зокрема й за смаковими якостями. І що далі від столиці, то гірша ситуація. За даними Держпродспоживслужби, з досліджених у 2020 році 33434 проб питної води централізованого водопостачання кількість виявлених відхилень від норм навіть чинних санітарних правил становить 12,1%. За мікробіологічними показниками досліджено 14396 проб, відхилення виявлено в 7,3%; у 22799 проб, досліджених за санітарно-хімічними показниками, відхилення становлять 13,7%. Високі показники відхилення в пробах питної води за мікробіологічними показниками виявлено в Миколаївській області - 24% відібраних проб, Тернопільській – 10%, Чернівецькій – 31,7%, Одеській – 17%, Вінницькій – 15,7%, Харківській – 15,5%, Донецькій – 11%, Закарпатській – 7,4%, Івано-Франківській – 5,7%, Житомирській – 19%, Луганській, Сумській – 10%, Черкаській – 6,3%.

Значні відхилення проб питної води за санітарно-хімічними показниками встановлено в Донецькій області – 59% від досліджених проб, Запорізькій – 71%, Житомирській – 36%, Миколаївській – 61%, Одеській – 85,6%, Луганській – 27%, Полтавській – 31,4%, Рівненській – 37,2%, Тернопільській – 42%, Харківській – 49%, Херсонській – 42%, Хмельницькій – 19%, Чернівецькій – 16%, Кіровоградській – 11%, Вінницькій-7,5%. 
Магістральні водовідводи давно застаріли, термін експлуатації ряду з них перевищує 60 років і більше. Це часто призводить до аварій і проривів.

"Сьогодні проблема з питною водою часто пов'язана не з якістю водопідготовки внутрішньобудинкових мереж, в яких відбувається вторинне забруднення і з'являється каламутність, кольоровість, залізо. У трубах є відкладення, і ця суспензія цілком може підніматися. Чимало магістральних труб, термін експлуатації яких досягає вже 60 років і більше. І якщо магістральні хоч повільно, але все ж перекладають, то з внутрішньобудинковими мережами ситуація гнітюча. Якщо в новобудовах ситуація нормальна, то в старих будинках промивання часто взагалі не проводять. Керуючі компанії, ЖЕКи та ОСББ часто цим питанням не займаються", - розповів Шкінь.

Щороку погіршується і стан водойм, з яких здійснюється питний водозабір, що вимагає збільшення витрат на очищення. Головна водна артерія України - річка Дніпро, щорічний обсяг водозабору з якої становить 7,4 млрд куб. м, або 78,7% загального забору води з поверхневих водних об'єктів України, перебуває за крок від екологічної катастрофи.
 
 
Під час проведення аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року в поверхневих водах річкового басейну Дніпра виявлено 161 забруднювача. Зокрема, гербіцид атразин, метали кадмій та нікель, що загрожує здоров'ю населення України і може спричинити екологічну катастрофу. Останні проведені дослідження виявили значні перевищення вмісту синтетичних речовин: сільськогосподарських отруйних хімікатів, фармацевтичних препаратів і речовин, що використовують у парфумерії (мускусу), важких металів (цинку, міді та ртуті). Цвітіння Дніпра є основною причиною масового мору риби в річці.

"Додатковим викликом для водопідготовки є стан водойм, з яких здійснюється водозабір. Зокрема, залишає бажати кращого якість води в Дніпрі. Проблеми пов'язані з екологією, з цвітінням води. Ця органіка надходить на водопідготовку й потрібні великі витрати для її усунення. Щоб прибрати її, необхідно збільшувати обсяги реагенту. Вода забруднена пестицидами та агрохімікатами, відходами фармацевтичної промисловості, які потрапляють у водозабір із каналізаційними стоками. Їх також доводиться усувати, а це все витрати", - говорить Олександр Шкінь.

Даєш воду європейської якості!
Не особливо звертаючи уваги на реалії і сліпо наслідуючи формальний підхід, Міністерство охорони здоров'я розробило нові санітарні вимоги до питної води, які повинні були набрати чинності з 1 січня 2020 року. Ними впроваджуються максимально жорсткі європейські вимоги. Через шквал критики з боку водоканалів вимоги було відтерміновано на два роки. Якщо нічого не зміниться, правила почнуть працювати з 1 січня 2022 року.

"Виконати ці вимоги більшість водоканалів не зможуть. Чудес не буває: багато років, не вкладаючи в модернізацію водоканалів, водопровідних мереж, не можна одразу отримати воду зі смаком, як у Німеччині. Німеччина тільки в реконструкцію інфраструктури, не кажучи про інвестиції в експлуатацію, щорічно вкладає 7 млрд євро, а США – 120 млрд дол. В Україні сукупний валовий дохід всіх водоканалів ледь дотягує до 1 млрд євро на рік", - сказав 112ua.tv Шкінь.

В Україні на реконструкцію водної інфраструктури витрачається тільки 8% тарифу, тоді як в інших країнах – від 30 до 60% тарифних коштів плюс ще й додаткові інвестиції.
 
 
 Тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення в Україні щонайменше вп'ятеро нижчі за європейські.
Тарифи на 85% холодної води в Україні встановлює НКРЕКП. У містах з населенням до 100 тис. (15%) – органами місцевого самоврядування. І, ясна річ, ані перші, ані другі в підвищенні тарифів не зацікавлені з політичних міркувань.

Загальнодержавна цільова програма "Питна вода України " на 2011-2020 рр., за рахунок якої могло би бути профінансовано заходи щодо заміни застарілого обладнання водоканалів, практично не фінансувалася. Її дія закінчилася торік. При прогнозному обсязі фінансування 9,47 млрд грн, реально було виділено тільки 457,2 млн грн, з них за рахунок державного бюджету – 394,1 млн грн (13% обсягу, передбаченого програмою), з інших джерел – 63,1 млн грн. За фактом програма фінансувалася тільки в 2011, 2012 і 2018 році. 

"У зв'язку з недостатнім рівнем фінансування заходів програми не відбулося кардинального технічного та фінансово-економічного стану підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, а, відповідно, і якості послуг із водопостачання та водовідведення", - йдеться в листі Міністерства розвитку громад і територій.

Якщо жорсткі норми МОЗ з 1 січня 2022 року набудуть чинності, то в умовах відсутності державної підтримки для забезпечення модернізації споруд водопідготовки, за оцінками фахівців Української Асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства "Укрводоканалеколонія", необхідно буде підвищити тарифи на водопостачання щонайменше вдесятеро – до 150 грн за метр кубічний. Це без урахування тарифу на водовідведення.

Без такого радикального кроку не можна буде провести модернізацію, яка дозволить досягти нормативів, запропонованих МОЗ. За розрахунками експертів, на масштабну реконструкцію систем водопідготовки підприємств галузі знадобиться щонайменше 40 млрд євро.

Без належної реконструкції вода, що подається українськими водоканалами, з 1 січня 2022 року, відповідно до нових СанПіН, втратить право вважатися питною і її буде визнано технічною. Це може спричинити  катастрофу всеукраїнського масштабу, позаяк ряд водоканалів будуть змушені призупинити подачу води населенню.

"Для малих міст це буде взагалі катастрофа. В Україні діє закон про питну воду, який свідчить про те, що водоканали повинні подавати питну воду, тобто таку, яка відповідає вимогам до питної води. Якщо де-юре вода стає технічною, це означає, що водоканал не виконує вимог, що тягне за собою кримінальну відповідальність. Відповідно, він повинен буде або ризикувати і свідомо порушувати закон, або призупинити подачу води населенню, що призведе до катастрофи", - говорить Олександр Шкінь.

Як відомо, холодна вода, яка тече з наших кранів, використовується не тільки для приготування їжі. Ми також нею миємося в душі та змиваємо унітази.

* * *

Водоканали кілька років намагаються переконати МОЗ відмовитися від радикальних підходів.

Міністерство охорони здоров'я не підтримує підхід, який передбачає пом'якшення вимог до питної води. "Єдиним шляхом забезпечення населення якісною і безпечною водою в достатній кількості є реконструкція нинішніх і будівництво нових підприємств питного водопостачання, впровадження нових й удосконалення нинішніх технологій очищення води, сучасного обладнання, ефективних реагентів, фільтрувальних матеріалів і сорбентів", - йдеться в офіційному листі МОЗ.

Зазначають, що для "розв'язання питання пошуку джерел фінансування заходів, спрямованих на підвищення якості та безпеки питної води, МОЗ звернулося до РНБО та прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.

Втім, відповідей на питання, де знайти гроші, щоб не підвищувати радикально тарифи на холодну воду та уникнути колапсу в містах, в яких водоканали не зможуть виконати жорстких європейськіих вимог, все ще немає. За все, схоже, все одно заплатить споживач.

Джерело: https://ua.112ua.tv/statji/u-honytvi-za-yevropoiu-chomu-taryfy-na-kholodnu-vodu-mozhut-pidvyshchytysia-v-10-raziv-585416.html?fbclid=IwAR2xBAf-eAocE9t3Gnc9SehUteo8HK2lhCOHtVXyII9LWnba3tEjBUldLAk