Ви більше 3-х років розвиваєте КП “Житомирводоканал”, реформуєте, цілеспрямовано дієте в цій непростій галузі. Разом з тим, активно ділитесь своїми знаннями на різноманітних онлайн-ресурсах. Хотілось би дізнатись, що допомагає Вам робити те, що Ви вважаєте правильним, навіть не зважаючи на критику, і що Вас надихає?
 
“ Вже 4,5 роки я очолюю житомирський водоканал і намагаюсь змінити його на краще. Не лише для того, щоб надання наших послуг по забезпеченню населення питною водою та каналізуванню стало кращим, але й щоб наше місто, наше підприємство стало прикладом того, як може бути реформоване подібне підприємство, як воно може покращити свою комунікацію зі споживачем, і про те, як водоканал може стати енергоефективнішим, екологічнішим і в майбутньому може вплинути на систему життєзабезпечення цілого міста.”
 
Ви бачите перед собою таку велику та гарну мету?
 
“Окрім мети, це моє розумінння та мій світогляд. До того, як я очолив Житомирводоканал, я практично 10 років працював на німецьку компанію, і я бачив, як німецькі підприємства, європейські підприємства ставляться до речей, до управління, до людей, щонайголовніше. І мені дуже хотілося б, щоб українці також змінювались, ставали прогресивнішими, свідомішими у ставленні до себе та навколишнього середовища.”
 
Наскільки важливе усвідомлення кожної людини, що від неї щось залежить?
 
“Важливо розуміти, що я впливаю не лише на тих, хто знаходиться навколо мене, а й на майбутнє. Той спадок, який ми залишимо нашим дітям. Високий рівень самопізнання визначає не лише наше буття, але й наше завтра. Важливо розуміти, що ми живемо не лише для себе, але й заради нашого завтра, наших спадкоємців. Якщо говорити безпосередньо про воду, то дуже багато речей сьогодні ми робимо погано та неправильно. Не лише порівняно з тим, як ця взаємодія відбувається в розвинутих країнах, але й  вцілому з природою. Що ми можемо зробити, щоб це змінити? В цьому і є один із сенсів мого перебування на посаді директора підприємства, щоб продемонструвати, що зміни важливі, вони складні, але їх можна пройти, і вони обов’язково дадуть результат”.
 
Яким Ви бачите суспільство, в якому Ви та Ваші близькі щасливі?
 
“ Багато хто з нас подорожує та буває в країнах Західної Європи. Прилітаючи туди, ми відчуваємо себе по-іншому — спокійніше, безпечніше, вільніше, почуваємось захищеними. Це перший критерій тих змін, яких би хотілось тут і тепер з нашим суспільством. Впродовж нашого подальшого перебування там, ми відчуваємо й інші плюси: перш за все, набагато вищий рівень життя: починаючи з повітря, води, чистоти, яка нас оточує, благоустрою та комфорту. Люди, які проживають в таких умовах, вони відрізняються від нас більшою дружелюбністю: вони готові віддати частинку свого часу задля Вашого комфорту та безпеки. Люди більш свідомо ставляться один до одного та навколишнього середовища. Люди, які там мешкають, не так часто задумуються над тим, що хтось щось їм повинен, частіше вони думають про те, що вони можуть зробити задля того, щоб всім стало краще. Ось таким я бачу цей шлях — шлях самопізнання. Ми — невід’ємна частина суспільства, і ми маємо можливість не лише впливати один на одного, але й показувати приклад.”
 
Як Ви вважаєте, якщо суспільство на перше місце поставить життя людини, як тоді зміниться це суспільство, Ваша діяльність та професія?
 
“ Якщо розглядати це через призму діяльності, якою я займаюсь, це можна розглядати в двох аспектах. Так, як ми відповідальні за продукт, який даємо людям, ми впливаємо на здоров’я людини. Нашим ресурсом є вода, яку ми можемо отримувати з двох джерел: відкритих (це ріки та озера, з яких ми беремо воду, яку очищуємо і подаємо в домівки) та скважин (це джерела, які знаходяться під землею). Ці джерела можуть зіпсуватися під впливом людини. Наше завдання — зрозуміти, що не потрібно забруднювати річки, не слід використовувати в побуті ті засоби, які в результаті забруднюють навколишнє середовище. Це вибір людини, коли вона не хоче, щоб водойми були чистими. Це підтверджує той факт, що ми не відмовляємось від фосфатомістких засобів, ми й надалі не звертаємо уваги на застарілі комунікації та технології очистки води. Ми, як суспільство, є не системно змінюючими суб’єктами, а споживачами. Мудрі люди казали про те, що людина, яка займає високу посаду, повинна бути державним мужем, а не дивитися з точки зору власної вигоди від того чи іншого закону. Фактор самосвідомості та самовизначення повинен в нас змінитись. Ми повинні обирати тих, хто зможе змінити систему в державі, щоб наше завтра було комфортніше та безпечніше. Люди повинні цього прагнути. 2 важливих фактори: це ми і ті, кого ми обираємо, хто може системно змінити наше життя на краще. Я разом з нашим підприємством хочу продемонструвати, як це можна зробити. Багато хто боїться братися за складні проєкти, тому що не знають як їх розпочати і як та коли вони закінчаться. Особисто я вірю в те, що це можливо зробити, зробити якісно та ефективно. Саме тому я й берусь за ці проєкти. Якщо ми хочемо бути прикладом, то повинні лишатись безкомпромісними .”
 
Наскільки важливо в наш час демонструвати такий приклад, щоб інші розуміли, що це дійсно можливо, і що це вже робиться?
 
“ Важливо та складно бути першим та показувати приклад. Своїм прикладом ми задамо певний рівень . Поставити певну планку для суспільства — надзвичайно важливо, щоб це стало певним критерієм, на який будуть рівнятись. Чим нижче планка — тим нижче результат. Ми здатні досягнути високого рівня, можемо залучати висококласних експертів, які вже мають подібний досвід, для досягнення поставлених цілей. Головне: не боятися цього і не боятись дороговартісних проєктів. Складні та дорогі проєкти — це наш великий плюс, тому потрібно ризикувати та втілювати такі проєкти, демонструючи приклад.
Між нами та розвинутим європейським суспільством є величезна різниця в ставленні до водопідготовки та навколишнього середовища. Нас можна назвати суспільством, яке розвивається, але до розвинутого суспільства нам ще далеко. Розвинуте суспільство цінує ресурс і здоров’я людини. І приділяє цьому велику кількість часу та бюджетних коштів, створюючи нові параметри та нові критерії для якості надання питної води та екології для своїх громадян. Нам потрібно прагнути саме до цього. Створюючи такі складні документи, як водна директива, ЄС демонструє, що за основу потрібно брати цінність людини та її здоров’я.”
 
На Вашу думку, як в суспільстві все повинно бути влаштовано, щоб у всіх галузях, і Вашій, зокрема, були компетентні експерти високого рівня, зацікавлені в тому, щоб добре було саме для споживача?
 
“ Нашій державі необхідна стратегія у всіх сферах. Найголовніша проблема нашої країни, що за роки незалежності було написано понад 20 різних стратегій, та не одна з них не була реалізована. Всі стратегії були написані разом з експертами європейської та світової спільноти, які мають чітке розуміння того, як це повинно рухатися та реалізовуватися. На жаль, ми не дозріли до прийняття складних рішень і не готові їх розвивати. Коли ми говоримо про зміни на краще в сфері надання послуг, підготовки кадрів, комунікації з людьми, управління ресуросами ми не використовуємо приклади, ми виглядаємо, наче клаптикова ковдра. Перш за все, ми повнні створити освітню систему, за запитом різних галузей підготувати кадри — але це складний процес. Зміни можливі, крок за кроком, з чітким розумінням того, куди ми йдемо. Починати завжди складно, але нам доведеться повернутися на шлях, де в нас є стратегія, і ми її поволі виконуємо. Ми можемо працювати в турбо-режимі, нам це непогано вдається, головне — вийти із “зони комфорту”. Іншого шляху розвитку особисто я не бачу, як написати стратегію і мати силу волі її систематично виконувати.”
 
Якщо дивитись на світ вцілому, адже споживацьке ставлення не лише у нас, щоб Ви змінили?
 
“ Хотілося б розказати про ставлення до ресурсів, адже ресурс визначає наше завтрашнє буття. Особисто мені дуже імпонують сучасні тренди, які відбуваються в ЄС: відмова від використання всіх традиційних видів ресурсів та перехід на “замкнутий цикл” економіки. Наприклад, для виробництва електроенергії не використовуються ресурси, які видобуваються з землі (вугілля, газ або нафта), а сонячна, вітрова енергія, енергія руху води. Така енергія дешевша від тієї, що видобувається з традиційних видів джерел, це ще й величезний плюс для нашого клімату та екології. Досвід інших країн демонструє, що можливо об’єднати воду та очистку води. На сьогоднішній день технології в світі настільки розвинуті, що очистити стічні води не складає жодних труднощів, навіть мінералізувати їх після очистки і “приготувати” до стану корисного для здоров’я, також можливо. Навіть ціна на таку воду буде дешевше, ніж за воду, яку б ми взяли з моря та опріснили. Для збереження наших рік, озер, підземних джерел ми просто зобов’язані будемо перейти на такі джерела і нам доведеться перейти на повторне використання води. Яскравим є приклад європейських країн в сфері переробки сміття, нам не використовують природних джерел для того, щоб щось виготовити, а максимально концентруються на переробці відходів. Все можна перевести на “замкнутий цикл”. Чим відрізняється наше мислення? Ми можемо легально чи ні робити бізнес на видобутку корисних копалин, ми прагнемо видобути природні ресурси та зробити на цьому бізнес, тому що це простіше, ніж створити складну інженерну систему, яка так само буде вигідним бізнесом, але без використання природних ресурсів. Проблема в тому, що нам не вистачає ні знань, ні досвіду, ні фінансів, ні сміливості. Тому ми йдемо традиційним шляхом, до якого звикли: намагаємось продати ліс, бурштин, але не намагаємося створити з ресурсів, які можна відновити. “
 
Одна з основ суспільства, що створює, говорить про те, що ресурси рівномірно розподіляються між всіма людьми, не допускається монополізація та нераціональне використання ресурсів. На Вашу думку, як змінити ситуацію, коли в одній частині нашої планети люди не цінують ресурс, не раціонально його використовуючи, а в іншій частині — люди потерпають від браку цього ресурсу. Як можна збалансувати цю ситуацію?
 
“Насправді, це дуже складне питання. Збалансувати ресурси, які віддалені між собою, досить складно. Це не електроенергія, яку можна видобувати з чого завгодно і де завгодно. Вода — це той ресурс, який десь є в більшій мірі, а десь — його бракує. Поки що тут природа сильніша від нас. Але технології розвиваються, і завдяки цьому ми можемо видобувати ту ж воду практично скрізь. Разом з тим, за допомогою тих таки технологій, ми можемо економити цей ресурс. Скоріше за все, в майбутньому інженерні рішення і збалансують всі ці недостачі — це стосується і продуктів, і питної води. Для цього потрібні фінанси та кваліфікація. Тобто, напряму нам це не вдасться зробити, але завдяки ідеї та свідомості це цілком можливо.
Дефіцит освіти гостро відчутний не лише в нашій країні, але і в цілому світі. Освіта — це гарна основа для сильної науки, сильних інженерних рішень, що надзвичайно важливо. Наразі не вистачає як теоретичної, так і практичної освіти. Освіта буде рушійною силою для покращення всього суспільства.”
 
Наскільки важливо зараз говорити про те, що ми можемо щось змінити, що важлива відповідальність кожного?
 
“ Я знаю лише один спосіб продемонструвати важливість людини в суспільстві — це прикладом. Якщо ми побудуємо щось корисне, до нас прислуховуватимуться, тоді коли нас слухають, ми можемо готувати ті ствердження, які стануть основою для інших. Якщо ти чогось досягнув — ти стаєш авторитетом. Поки що лише невелика частина жителів міста Житомир розуміють і вірять в те, що все, що робиться, робиться для них, а не для самого підприємства. Можливо, після закінчення всіх наших проєктів, зміниться думка більшості.”
 
Щоб досягнути глобальної загальної мети, потрібно об’єднатися. А щоб об’єднатися, потрібно розуміти, для чого і до чого ми будемо йти. Кожен хоче гарно жити, але це бажання всередині кожного. Для формування загальної мети потрібно поговорити один з одним. Саме тому інформаційний етап надзвичайно важливий.
 
“Ви зараз сказали про один з найважливіших та невід’ємних елементів будь-якич змін чи стратегій — це комунікація. У кожній стратегії, яку я бачив, комунікація — одни з шляхів розвитку та впровадження будь-якої стратегії. Наша відмінність від європейських країн: ми — суб’єктивні, схильні до прийняття одноосібних, не об’єктивних рішень. Дуже часто ми це бачимо при прийнятті законопроєктів чи рішень Кабінету Міністрів. Але ми змінюємось. Мені іноді знається, що я вже достатньо знаю, і готовий самостійно щось створити, але це помилка так думати. Я усвідомлюю, що 3 голови і 6 очей завжди краще, нж 1 голова та 2 очей. Суспільство вже створило багато шляхів комунікації. Але ми часто ігноруємо ці інструменти. Владі набагато простіше приймати рішення, вигідні їм, а не суспільству, саме з причини ігнорування суспільством комунікації з владою. Цими механізмами потрібно вміти користуватися і не боятися їх використовувати. Хтось повинен показувати приклад”.
 
Якби Ваш робочий день тривав, скажімо, 4 години, чим би Ви займались увесь інший час?
 
“ Наше підприємство належить до критичної інфраструктури, надавати послугу ми повинні безперервно, 24 години на добу, тому мені важко на це відповісти. Ви потребуєте води 24 години: інколи — вночі, часто — вдень, і особливо сильно — зранку та ввечері. А моє завдання — забезпечити Вашу потребу в воді. Можливо, для деяких людей в нашого підприємства і можна було б запровадити такий графік, але для тих, хто інколи 12, інколи 16, а інколи і 24 години працюють в котловані, ремонтуючи трубопровід, думаю, таке не можливо.”
 
Що, на Вашу думку, об’єднує всіх людей на Землі?
 
“ Людина завжди прагне до кращого. Всі хочуть жити краще, безпечніше та мати впевненість у завтрашньому дні. Можливо, це і є те, що нас об’єднує. Кожному хотілось би побажати ніколи не зупинятись і постійно змінюватись в кращий бік”.